Народився 22 жовтня 1925 року на Житомирщині.

Свої художні здібності проявив ще в дитинстві, розписуючи українські хати рослинними орнаментами. Вже в чотирнадцятирічному віці хлопець був учасником республіканської виставки юних художників, що проходила в Петрозаводську (1939), а через рік, після здачі конкурсних іспитів, був зарахований до Київської середньої художньої школи імені Шевченка.

У повоєнні роки, після завершення навчання в Київському училищі прикладного мистецтва, молодого художника Комітет у справах мистецтв відрядив до Закарпаття. Відтак із 1952 року Віктор Демидюк розпочав багатолітню педагогічну діяльність в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, навчаючи студентів художнім прийомам у прикладному та монументальному мистецтві.

Іван Федорович Манайло, який на той час перебував на посаді директора училища, відгукувався про роботи автора як такі, що розкривають перед глядачем творче обличчя художника, багатого думками та палітрою, різнопланового своїми темами та композиціями.

У творчому доробку майстра чимала кількість натюрмортів, жанрових сцен, барвистих пейзажів Закарпаття, яке стало рідним для митця, а також природи Центральної України, Кавказу, Карелії.

Окрім олійного живопису митець приділяв неабияку увагу станковій графіці та книжковій ілюстрації, пристрасть до яких привела 44-річного художника до навчання на факультеті графіки та книжкової ілюстрації Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова, який закінчив у 1969 році. Серед багатьох десятків видань, проілюстрованих Віктором Демидюком, є книга Іллі  Шульги "Брате мій", твір Івана Ольбрахта "Сумні очі Ганни Караджичевої", збірки закарпатських народних казок "Чарівне серце", пісень та коломийок "Пісне наша – доле наша", "Трембіта", прислів’їв та приказок "Скарби народної мудрості".

Спектр графіки митця також вражає – це роботи олівцем, вугіллям, тушшю, офорти, ліногравюри, монотипії, акварелі. В доробку митця налічуються й декоративно-монументальні твори, серед яких ескізи розпису кафе "Білочка" в місті Ужгород (1967), сграфіто "Гуцульський танок", "Роксолана", "Тріумф праці" – на Івано-Франківщині (1969), ескіз вітража "Дивний світ" (1971 р.) в Ужгороді.

У 1977 році відбулася персональна виставка творів митця в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту в м. Ужгород. Також роботи художника були відібрані для експозиції в Японії.

 

Помер Віктор Демидюк в Ужгороді у 2004 році.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]