Член Національної спілки художників України (1987).

 

Основам рисунку і живопису навчався у дитячій студії образотворчого мистецтва відомого педагога Золтана Баконія в місті Ужгород. Фахову освіту здобув у Київській художній школі імені Шевченка (1969) та у Львівському поліграфічному інституті імені Федорова (1976). З 1973 року бере участь в обласних, республіканських і міжнародних виставках. Відвідує творчі бази у Юрмалі та Сенєжі. Подорожує містами Узбекистану, після чого звітує першою персональною виставкою в Ужгороді у 1980 році, на якій представив 50 графічних та 12 живописних робіт. Ранній етап творчості митця неординарний, самобутній, щирий і емоційний всупереч тематиці та стилістиці закарпатської школи. Його роботи виділяли аритмічні плями, площинне зображення, відсутність деталізації, графічна манера письма. Використовуючи експресивну пастозність мазків та узагальнюючи образи, він без прикрас зображає життя, побут та щоденну працю верховинців. Жанрові сцени його полотен із виразними нотами драми, в них відчувається фатум невідворотності долі. Одним із перших закарпатських художників провів успішну персональну виставку у Москві (1982). Персональні виставки також відбулися в Ужгороді (1980, 1986, 1996) та Будапешті (1994, 1995). З кінця 1980-х років пише в основному в техніці пастелі. Починається новий етап у творчості художника. Основними темами стають ліричні та ностальгійні пейзажі Ужгорода, виконані в реалістичному жанрі письма. У 2003 р. відкриває художню галерею "Арт салон Чернія", яка й після смерті митця працює до сьогодні завдяки старанням дружини – Надії Черній. Художник пристрасно любив рідне місто, і де б не перебував, підписував свої роботи "Й. Черній із Ужгорода".

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]