Розмови з видатними закарпатцями, які записував протягом десяти років Олександр Гаврош, публікувалися в закарпатській, львівській, київській пресі. Але, зібрані в'єдино, вони дають цілісну картину ХХ століття на невеликому клаптику землі під Карпатами.
ЗМІСТ
Юрій Бадзьо: "Бувають ситуації, коли прагматичніша поведінка у виграші моральному"
Павло Бедзір: "Я повен внутрішньої радості"
Андрій Бокотей: "Треба вміти чекати"
Василь Комендар: "У нас не прийнято бути культурним"
Ернест Контратович: "Найбільша трагедія - не оцінити красу"
Дмитро Кремінь: "Життя поета - на трагічних зламах"
Фелікс Кривін: "Вдала думка для мене цінніша за будь-яку вдалу покупку"
Іван Маргітич: "Кожен народ мусить нести свій хрест"
Василь Маркусь: "За нами закінчується певна глава"
Олекса Мишанич: "Я - робітник у науці"
Петро Мідянка: "Широкий Луг утримує мене від багатьох спокус"
Олена Рудловчак: "Русин" і "українець" для мене одне і те ж"
Петро Скунць: "Поезія - це теж серйозно"
Євген Станкович: "Я завжди старався втекти в тінь "
Степан Стойко: " Ми ближчі до природи, ніж до техніки "
Михайло Тиводар: "Нас іронічно називали "гуцульськими аристократами"
Петро Часто: "Я - людина почуттів"
Іван Чендей: "Відчуваю, що залишилось небагато…"
Павло Чучка: "Такого дослідження Центральна Європа ще не мала"
Юрій Шкробинець: "Треба бути генієм, аби однаково перевтілюватися в різних поетів"
