Дмитро Кешеля – український письменник, драматург і сценарист. Заслужений журналіст України. Член Спілки журналістів України (з 1976 року) і Спілки письменників України (з 1979 року). Він належить до найпомітніших сучасних українських прозаїків. Півтора десятки виданих ним книг, починаючи з кінця 70-х років, ваблять гостротою проблематики, мистецькою оригінальністю. 

День художника — українське професійне свято. Відзначається щорічно у другу неділю жовтня. В цей день говорять про роль образотворчого мистецтва в культурному розвитку людства, оцінюють твори митців.

Вперше День Незалежності України відзначили 16 липня 1991 року — у річницю прийняття Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою УРСР. У постанові Про День проголошення незалежності України було написано наступне: "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати 16 липня Днем проголошення незалежності України та щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України"

Цього року виповнюється сто років від дня народження канадського підприємця українського походження, мецената і філантропа Петра Яцика, відомого своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні.

21 липня 1906 народилась українська поетеса Олена Іванівна Телiга (дівоче прізвище Шовгенова або Шовгеніва) – літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН-м.

У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем ​​культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.

Поезія – одне із найважливіших культурних надбань людства, головний рушій творчості і передачі внутрішнього прагнення людини до самоствердження. Завдяки найкращим зразкам поетичного слова встановлюється міжкультурний діалог, який є невичерпним джерелом натхнення! Ключове завдання віршованого слова – підштовхнути людину до дій, замислитись над сенсом своїх вчинків та зробити висновки на майбутнє. У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Вперше святкували у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. Саме тому у цей день усі культурні заходи мають за мету створення позитивного іміджу поезії як виду сучасного мистецтва.

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку підготовлену до Всесвітнього дня поезії. Мініатюрні видання входять у фонд рідкісних і цінних книг Закарпатської обласної універсальної бібліотеки ім. Ф. Потушняка, і їх кількість складає майже тисячу примірників. Найменша книга має розміри 70х90 мм. Колекція книг-мініатюр та малоформатних видань, містить немало унікальних видань, в тому числі і різними мовами, цілком можливо, у майбутньому теж стане своєрідним музеєм, що знайомить бажаючих із неповторними зразками вітчизняної та світової книжкової культури, які не втрачають свою естетичну і пізнавальну цінність. Серед мініатюрних та малоформатних видань чимало поетичних збірок, що вже одразу після виходу у світ стали бібліографічною рідкістю. Безперечний інтерес викликають твори письменників Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Поля Верлена та інші.

Ласло Варі Фабіан відомий закарпатський угорський поет, перекладач, фольклорист, редактор закарпатського угорського журналу Együtt, лауреат премії ім. Аттіли Йожефа і напередодні національного свята Угорщини – річниці визвольної революції 1848-49 років, 15-го березня отримав найвищу нагороду Угорщини – премію Кошута. Він діючий член Академії мистецтв та Спілки письменників Угорщини.

2 лютого 1901-го народився український письменник Валер’ян Петрович Підмогильний (1901-1937), перекладач із французької на українську Вольтера, Дідро, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Доде, Гюго, Флобера, Меріме та ін. Жертва сталінських репресій. У своїй творчості раніше за французьких екзистенціалістів відчув абсурд існування людини, беззахисної перед силою урядової влади. Своїм духовним наставником у відчутті слова Підмогильний вважав Михайла Коцюбинського. Працював і в літературознавстві, дав цікаву й сміливу для радянської дійсності спробу психоаналітичного розгляду творчості І. Нечуй-Левицького.