ООН – міжнародна організація держав, створена з метою підтримки і зміцнення світу, безпеки і розвитку співробітництва між державами. Статут ООН, попередньо розроблений на конференції в Думбартон-Оксі в 1944 представниками СРСР, США, Великобританії і Китаю, підписаний 26 червня 1945 державами – учасниками установчої Сан-Франциської конференції 1945 і набрав сили 24 жовтня 1945. Статут був підписаний 26 червня 1945 року представниками 50 країн. Польща, не представлена на Конференції, підписала його пізніше і стала 51-м державою-засновником.
   Назва Об'єднані Нації, запропонована президентом Сполучених Штатів Франкліним Д. Рузвельтом, було уперше використане в Декларації Об'єднаних Націй 1 січня 1942 року, коли під час Другої світової війни представники 26 держав зобов'язалися від імені своїх урядів продовжувати спільну боротьбу проти країн осі.
   Попередником ООН була Ліга Націй, організація, задумана при схожих обставинах під час Першої світової війни і заснована в 1919 році відповідно до Версальського договору «для розвитку співробітництва між народами і для забезпечення їм миру і безпеки». Ліга Націй припинила свою діяльність унаслідок своєї нездатності запобігти Другу світову війну.
   На 1 вересня 1994 до складу ООН входило 184 держави (у т.ч. Україні). Головні органи ООН: Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна рада, Рада по опіці, Міжнародний суд і Секретаріат.
   Генеральний секретар ООН (з 1 січня 1992) - Б. Галі (Єгипет); з 1 січня 1997 - Кофі Атта Аннан (Гана). Штаб-квартира в Нью-Йорку
   Офіційними мовами ООН є англійська, іспанська, китайська, російська і французька; у Генеральній Асамблеї, Раді Безпеки, Економічній і Соціальній радах офіційним є також арабська мова.
   Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 року, до цього дня Статут був ратифікований Китаєм, Францією, Радянським Союзом, Великобританією, Сполученими Штатами і більшістю інших його держав, що підписали.

24 жовтня щорічно відзначається як День Організації Об’єднаних Націй.

Бруз В. Для адаптації до сучасних реалій: Рада безпеки ООН: проблеми реформування. // Політ. і час. – 2001. –№ 10. – С. 42-47.

Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1995. – 111 с. Книга присвячена дуже актуальній проблемі, що стоїть перед світовим співтовариством, – урегулюванню міжнародних конфліктів, у якому миротворча діяльність ООН відіграє провідну роль. розглядаються як теоретичні, так і практичні аспекти втручання ООН у міжнародні конфлікти. Аналізуються сутність і еволюція концепції колективної безпеки, статутні основи й механізм системи колективної безпеки ООН

Гатилов Г., Кикило В.ООН с высоты 60 прожитых лет: стакан наполовину пуст или наполовину полон? // Эхо планеты. 2005 – № 39. – С. 5-9.

Знайомство з Організацією Об’єднаних Націй. – Нью-Йорк, 1998. – 47 с.

Кикило В. Реформа ООН – как править миром. // Эхо планеты. – 2003. – № 39. – С. 6-11.

Ефимов Г.К. Устав ООН – инструмент мира. – М.: Наука, 1986. – 136 с.

Кучинський В. ООН – центральний орган у боротьбі з тероризмом. // День. – 2002. – 11 верес. – С. 3.

Конвенція ООН про права дитини. – К.: ТМ ПрінтІксПрес, 1999. – 32 с.

Проценко С. Твої права. На сторінках Конвенції ООН про права дитини. // Права людини. – 2000. – № 27. – С. 2-4.

Спеціалізовані установи системи ООН: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1995. – 116 с. У посібнику висвітлюються історія утворення, організаційні основи й напрями діяльності спеціалізованих установ ООН, їх роль у сучасному світі, в розв’язанні глобальних проблем. Особлива увага приділяється функціонуванню таких найвпливовіших спеціалізованих установ, як ЮНЕСКО, МОП, МВФ, МБРР, ЮНІДО та ін., участі України в їх діяльності.

Украина – член Совета Безопасности ООН. // Киевские новости. – 1999. – № 49. – С. 5.

Утегенова Д.К. ООН и Движение неприсоединения. – М.: Наука, 1991. – 188 с. В монографии рассматривается деятельность неприсоединившихся стран ООН, их роль в обсуждении и реализации главной уставной задачи этой организации – поддержании международного мира и безопасности. Исследуются предложенные участниками Движения неприсоединения концепции нового международного правового порядка, нового международного порядка в области информации, связи и т.п.