2012

Народився 17 травня 1912 року в с. Кальна Розтока Великоберезнянського району Закарпатської області. Живописець. Навчався у Будапештській академії образотворчих мистецтв у Імре Ревеса та А. Івані-Грюнвальда (1911 - 1915). З 1916 року працював як живописець та викладач малювання в середніх школах Мукачева та Ужгорода. Разом з Й.Бокшаєм був фундатором Закарпатської школи живопису, писав портрети, пейзажі, натюрморти і сюжетні композиції.Е. Контратович продовжував традиції Підкарпатської школи живопису, витворивши при цьому свій власний неповторний стиль— варіант експресіонізму. У полотнах “Свячення води” (1938), “Похорони бідняка” (1939), “Сумні мелодії” (1940), “Ведуть арештованих” (1943) художник зобразив драматичні епізоди з життя горян-русинів напередодні та під час Другої світової війни. Йому належать також серії “Карпатські мадонни” (1939-1972) та “Єврейські кладовища” У період комуністичного правління після 1945 р. Е. Контратович прийняв образ дивака, що живе в світі фантазій, що давало йому можливість уникати тиску нав’язаного радянської владою соціалістичного реалізму, який запанував в усіх жанрах мистецтва на Підкарпатській Русі (Закарпатті). Натомість він продовжував зображати карпатські пейзажі в лише йому притаманній експресіоністській манері і писати жанрові сценки з традиційного русинського життя залишаючись одним з останніх представників Підкарпатської школи живопису. Прагнення живописця передати цінності народного буття спонукало до створення цілої низки сюжетних творів, присвячених життю закарпатців. Його образи, підняті над прозою буденності, є глибоко народними. Картини художника говорять про його безмежну любов до рідної землі та народу. Його творчість нерозривно пов'язана із Закарпаттям, землею, де він зріс і творив. ...

20 травня спільнота краю відзначає 90 літ від народження блискучого прозаїка Срібної Землі Івана Чендея та 70-річчя з дня, коли запалала полум’яна зірка поета Петра Скунця.
Творчість письменника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Михайловича Чендея (1922-2005) добре знана в Україні. Десятиліттями постать митця була мовби візитівкою нашого краю, а його проза відкривала світу менталітет, внутрішній світ, логіку життя верховинця. У нинішню пору лише розпочато занурення в материк Чендеєвих творів. Та із життєтворчості письменника вже розбудовується міф. І це не дивно – адже письменник посів місце одного з фундаторів закарпатської прозової школи...

В історії літературного розвитку Закарпаття Василеві Ґреджі-Донському належить одне з провідних місць. Його активна літературна і культурно-громадська діяльність у 20-30 роках ХХ століття сприяла національному самоутвердженню українського населення краю, становленню і розвитку тут нової української літератури. Поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст, він прокладав шляхи єднання Закарпаття з Україною, творив локальне письменство Закарпаття в загальноукраїнський літературний процес. Багато в чому йому судилося бути першим. Збірка поезій “Квіти з терням” (1923) Василя Ґренджі-Донського була першою на Закарпатті книжкою світського автора, написаною українською літературною мовою. Він першим в літературній творчості почав утверджувати ідею возз’єднання Закарпаття з Україною, першим почав друкувати свої твори на Україні.

Першовитоки рідкісного таланту майбутнього вченого-слов’янознавця, історика, етнографа й фольклориста, джерела його благодатного світосприймання започаткувалися в рідній Тибаві на Свалявщині, де він народився в сім’ї священика. Після здобуття гімназійної освіти в Ужгороді навчався у Львівському університеті, учителював у м. Кишиневі (Молдова). Зацікавившись історією слов’ян, переїжджає до Москви, закінчує там університет і за завданням Російської академії наук здійснює наукову подорож до Болгарії. Своїми працями з болгарської історії, літератури та фольклору став засновником болгаристики в Росії та Україні, сприяв національно-культурному відродженню болгар, які встановили йому пам’ятник у славнозвісному м. Габрові. ...

Інформація - явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Уже природа у процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в рослинах і живих організмах. З перших своїх кроків люди шукають і знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однак ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційні технології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявити життя сучасної людини без них. На сучасному етапі можна без особливих труднощів навести приклади використання інформаційних технологій у всі галузях: від освіти і до менеджменту. Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій.

Бібліотека намагається популяризувати творчість літераторів, і особливо талановитої молоді, які народились або працюють в нашому регіоні, використовуючи різноманітні форми роботи. Однією з цих форм стало створення клубу літературних дебютів «Нові імена» при відділі художньої літератури для пізнання нового, для спілкування з близькими за духом людьми, для розширення і поглиблення професійної літературної освіченості. Клуб шукає таланти і стає подальшим кроком для їх розвитку.
Ми з інтересом слідкуємо за подальшою долею наших дебютантів, бажаємо їм творчого зросту, успіхів, нових публікацій. У одних авторів вони ще попереду, у інших вже вийшли перші книжки. Саме з ними ви маєте змогу зараз познайомитися.

Четверта за рахунком виставка циклу знайомить з поетичними творами відомих закарпатських авторів, які у своїй творчості зверталися до імені та думок великого Кобзаря, ніби звіряючи свої роздуми та життєві пошуки з безсмертними рядками Тараса Шевченка.